Розвиток сприймання молодшого школяра
Зі вступом до школи дитина має достатній рівень розвитку гостроти зору, слуху, розрізняє форми і кольори предметів. Однак процес навчання пред’являє нові вимоги до її сприймання, оскільки для засвоєння навчальної інформації необхідна довільність і усвідомленість перцептивної діяльності.
Учні сприймають різноманітні соціальні зразки, відповідно до яких повинні діяти. Спершу їх приваблюють зовнішні яскраві ознаки предметів, вони ще не можуть зосередитися і детально розглянути інші їх особливості, побачити в них суттєве. Знаючи це, педагог повинен розвивати в учнів сприймання, розкриваючи прийоми огляду чи прослуховування, порядок виявлення особливостей предметів.
Завдяки таким старанням розвиваються довільність, усвідомленість, вибірковість (за змістом, а не за зовнішньою привабливістю) сприймання. Вже у 1 класі школяр виробляє вміння сприймати предмети відповідно до потреб та інтересів, які виникають у процесі навчання, і свого попереднього досвіду. Наприкінці молодшого шкільного віку спостереження стає спеціальною діяльністю, розвивається спостережливість як риса характеру.
У молодших школярів сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим і категорійним процесом. Сприймаючи нові для них предмети і явища, учні прагнуть відносити їх до певної категорії об’єктів. Особливості сприймання молодших школярів виявляються у виконанні завдань на вибір об’єктів з певної їх сукупності. Вибираючи предмети, вони орієнтуються здебільшого на їх колір та форму. В одних випадках за характерну ознаку предмета вони беруть форму, а в інших – колір.
Чим старші учні початкових класів, тим більша роль у їх сприйманні належить формі. Зростає і точність розрізнення форм предметів. Молодші школярі широко використовують форму для впізнання і порівняння предметів, навіть у тих випадках, коли вони не знають назви форми. Зростання обізнаності учнів з назвами форм (трикутник, чотирикутник, круг тощо) відіграє важливу роль у розвитку точності і повноти сприймання.
У першокласників трапляються труднощі в сприйманні форми та її відображенні. Деякі з них допускають помилки в зображенні фігур, написанні букв чи цифр. У перші тижні навчання 12,3% першокласників “перевернуто” пишуть цифру 6; 10,6% — букву Я; 19,2% — букву Б.
Більшість цих дітей відчуває труднощі і в сприйманні розміщення предметів у просторі. Спостерігається, що в одних дітей швидко проходять такі особливості у сприйманні і відтворенні об’єктів, а в деяких вони впливають на труднощі у письмі і читанні.
Частина таких дітей відноситься або до групи учнів з дисграфією (з надмірними труднощами в оволодінні письмом), або до групи дітей з дислексією (з надмірними труднощами в оволодінні читанням).
Але не тільки згадані особливості сприймання і відтворення об’єктів визначають дітей-дисграфіків і дислексиків. Спостереження показують, що таких дітей ні в якому разі не можна зараховувати до розумово відсталих. Г. Крайг та інші наводять багато фактів, коли з таких дітей виростали видатні особистості Наприклад, Т. Єдісон, Х.К. Андерсен та багато інших у молодших і частково у середніх класах зараховувались до дислексиків. Велика кількість таких дітей у процесі переборення труднощів читали хоч і повільно, але вдумливо, набували віри у свої сили і ставали видатними особистостями.
В процесі навчання школяра в початковій школі “сприймання становиться думаючим” (Д.Б. Ельконін). Воно стає:
– більш аналізуючим;
– більш диференційованим;
– приймає характер організованого спостереження;
– змінюється роль слова у сприйманні предметів і явищ.
Для того, щоб розвивалося сприйняття, слід вчити дітей виявляти істотні ознаки, властивості предметів і явищ.
Вправи на розвиток сприймання
- Чарівний мішечок (розвиток тактильного сприйняття)
Візьміть непрозорий мішечок. Покладіть в нього 5-6 іграшок, виготовлених з різних матеріалів. Запропонуйте дитині опустити руку в мішечок, доторкнутися до предмета і назвати вголос ті властивості, які підказують тактильні відчуття. Мама/тато/інший учень/вчитель відгадує. Після вірної відповіді поміняйтеся місцями. Можна опустити руку в мішечок, намацати предмет і спробувати відгадати що це, не підглядаючи.
- Дивовижні звуки (слухове сприйняття)
Візьміть кілька предметів з різноманітного матеріалу (дерево, скло, метал і т.д.). Сховайте предмети за ширмою. Дорослий постукує паличкою з дерева по одному з предметів, а дитина вгадує – який матеріал видає цей дивовижний звук.
Ускладнюємо завдання – як тільки малюк визначив матеріал предмета, запропонуйте йому назвати ще предмети, виготовлені з такого ж матеріалу.
- Звуки природи (слухове сприйняття)
Запропонуйте дитині послухати запис шуму вітру або голоси тварин і розповісти про свої відчуття. Якщо звук вгаданий, запитайте у дитини, де можна почути такий звук.
- Вгадай по запаху (сприйняття запаху)
Візьміть різні об’єкти з яскраво вираженими запахами – парфуми, кава, апельсин, різні прянощі і т.д. Закрийте дитині очі щільною хустиною. Піднесіть один з ароматів до носика малюка і запропонуйте вгадати, що це за запах. Нехай опише характер своїх відчуттів. Далі розкладіть предмети на два підноси – за принципом «їстівне і неїстівне».
- Чи можна намалювати запах? (для розвитку нюхового сприйняття)
Візьміть альбом, фарби, пензлики, духи, різні ефірні масла. Дайте дитині понюхати аромати, нехай знайде один з найулюбленіших для себе. Запропонуйте дитині намалювати цей запах, передаючи його як в кольорі, так і у формі.
- Домалюй
Ведучий пропонує дитині задумати який-небудь предмет, а намалювати тільки його окрему частину. Тепер запропонуйте іншій дитині домалювати картину, спираючись на побачене. Гра розвиває зорове сприйняття, здатність впізнавати окремі деталі, відтворюючи по них цілу картину.
Підготувала:
практичний психолог
Конотопського НВК:
ЗОШ І ст. – ДНЗ
Бабкова Яна Володимирівна
