Розвиток емоційного інтелекту

Емоційний інтелект (EI) – це здатність розуміти емоції і виявляти емпатію. Сюди належить уміння розпізнавати емоції, визнавати негативні і позитивні почуття, відокремлювати особисте сприйняття ситуацій від реальних фактів, вміння керувати своїми емоціями. Це здатність людини правильно і чутливо відчувати ситуацію, розуміти бажання оточуючих, бути стійким до стресу та впливу негативних емоцій.

Абревіатура EI – це позначення емоційного інтелекту, а EQ – позначення його коефіцієнта, тобто «коефіцієнта емоційності».

Про людину можна сказати, що вона є володарем високого емоційного інтелекту, якщо вона залишається урівноваженою у будь-якій ситуації та вміє взаємодіяти з емоціями оточуючих.

Але не можна сказати, що добре розвинений емоційний інтелект — запорука успіху. Інтелектуальні можливості також грають свою роль. Тільки тандем розвиненого інтелекту та емоційної чутливості допоможе досягти значних результатів.

         Емоційний інтелект представляють у вигляді набору навичок чотирьох категорій:

1. Здатність дохідливо спілкуватися з людьми, вміти уважно слухати, доносити свої думки та очікування до співрозмовників, вміти працювати у команді.
2. Вміння проявити емпатію та почуватися у будь-якій компанії як «риба у воді».
3. Знання себе — знання особистих недоліків та сильних сторін, адекватне їх сприйняття та вміння вибудовувати життєвий план на основі цього.
4. Майстерність керувати своїми емоціями, не допускати їхнього деструктивного впливу на власне життя, уміння «підлаштовуватись» під середовище та зберігати тривалі стосунки з людьми.

В результаті емоційний інтелект – це повітряна подушка, яка в будь-якій ситуації утримає людину “на плаву”. Він допомагає максимально активізувати свої ресурси у разі кризової життєвої ситуації, налаштувати систему довірчих взаємин із оточуючими людьми, уникнути згубного впливу стресу.

         Результати розвинутого емоційного інтелекту

1. Краще розуміння себе.

Розуміти джерело та характер своїх почуттів – бажання, яке знайоме кожному. Нажаль, нерідко ми плутаємо тривогу з панікою чи злістю, а роздратування зі злістю. Розвиток емоційного інтелекту допоможе краще розуміти емоційну ситуацію як усередині вас, так і навколо. Наприклад, вчасно закінчувати безглузду суперечку, відмовлятися від недоречного навантаження тощо.

2. Поліпшена саморегуляція.

Сюди входить розуміння своєї поведінки, помилок, уміння не повторювати їх наступного разу. Високий EQ, покращуючи самоконтроль, допомагає бути більш відповідальною людиною, дотримуватися обіцянок та домовленостей.

3. Стабільна та сильна мотивація.

Високий EQ дозволяє краще, швидше та продуктивніше вчитися, переносити труднощі з позитивним настроєм та аналізувати особисті помилки. Вільний час у такої людини завжди зайнятий корисними речами.

4. Адекватні та здорові соціальні відносини.

Емоційний інтелект допомагає краще розуміти людей та взаємодіяти з ними. Це складається з тверезої оцінки сил і можливостей оточуючих, вміння утримуватися від впливу з боку інших, не потрапляти у заручники до особистих емоцій та їх проявів із чужого боку.

         Як перевірити емоційний інтелект у себе?

Найбільш популярною та надійною вважається методика Холла, в основі якої 30 питань визначення стану базових характеристик EI. Цей тест є у вільному доступі до інтернету.

         Як розвинути емоційний інтелект

1. Не розділяти емоції на «погані» та «хороші».

Прислухайтеся до почуттів, які охоплюють вас у той чи інший момент. Подумайте, що могло їх викликати. Оцінювання емоцій навпаки знецінює їх і не дозволяє повністю зрозуміти, що саме ви відчуваєте.

2. Вести щоденник емоцій.

Щодня записуйте що та коли ви відчували, описуйте оточуючу обстановку. Буквально через місяць вам стане легше розуміти себе та механізм виникнення ваших емоцій.

3. Помічати емоції у книгах, фільмах чи музиці.

Буває таке, що при перегляді фільму ви помічаєте, як хтось із героїв каже фразу, яка описує саме те, що ви відчуваєте у цей момент? Це цілком нормально. Як і ситуація, коли якась пісня чи монолог книжкового героя йдуть урозріз із вашим світовідчуттям. Такі ситуації дозволяють краще та ширше відчувати свій внутрішній і зовнішній світ.

4. Не піддаватися впливу поганого настрою.

У поганого настрою є одна підступна властивість: як тільки він настає, здається, що все життя втрачає сенс і немає жодного просвіту. Насправді занепад емоцій — це лише «хмара», яка за належних зусиль з вашого боку може швидко пролетіти повз. Знову ж таки, у цьому допоможе аналіз причин цього стану.

5. Зрозуміти, як ваше тіло реагує на стрес.

Критичні ситуації та емоційне навантаження відображаються на роботі всього організму. Навчіться зчитувати його сигнали, і ви краще розумітимете, коли необхідно зробити паузу і відновити сили.

6. Також у розвитку емоційного інтелекту допомагає медитація та різні вправи на тренування самоусвідомленості.

         Деякі помилки батьків

Довгий час батьки по всьому світу ретельно стежили за успіхами своїх дітей у навчанні та зовсім забували про емоційне виховання. Стереотипи теж заважають правильно сприймати почуття. Напевно, багатьом хлопчикам забороняли плакати, а дівчаткам говорили, що їм не можна злитися.

Психолог Джон Готман виділяє три типи батьків, які неправильно поводяться з дитячими емоціями:

1. Батьки, які відкидають емоції. Вони роблять вигляд, що переживання дитини – це дрібниця, намагаються відвернути дітей від них.
2. Батьки, які не схвалюють емоцій. Вони сприймають негативні емоції як неправильні і часто карають дітей за них.
3. Батьки, які не втручаються. Вони бачать дитячі емоції, але не знають, як допомогти дітям, тому роблять вигляд, що нічого не відбувається.

Такі підходи не дозволять дитині правильно оцінювати свої і чужі емоції. Психологи, які вивчають розвиток емоційного інтелекту, виділяють кілька золотих правил виховання, яких варто дотримуватися.

         Чого не потрібно робити батькам

• Говорити дитині, щоб ви зробили на її місці або що їй потрібно відчувати, наприклад: «Ти засмутився, а я б на твоєму місці раділа».
• Карати дитину за прояв почуттів.
• Залишатися осторонь, коли дитині погано.
• Намагатися поставити себе на місце дитини. Вам може здатися, що її проблема є необґрунтованою. Пам’ятайте, що ви сприймаєте світ по-іншому. Дитині не варто бачити ваше несерйозне ставлення до її проблеми.
• Говорити дитині, що її проблема знайома всьому світу, а деяким людям гірше ведеться на світі.

Подібні дії знецінюють і ображають проблему дитини та її почуття.

Що потрібно робити батькам

• Якщо дитина зробила щось небажане, дайте коментар вчинку і ваших почуттів. Наприклад: «Я хвилююся, коли ти не піднімаєш слухавки» замість: «Ти жахливо себе поводиш».
• Покажіть зацікавленість в проблемах дитини і беззастережну підтримку . Постарайтеся знайти приводи, щоб похвалити його, а не те, за що можна насварити.
• Намагайтеся зрозуміти, яку емоцію відчуває дитина. Пам’ятайте, що у дитини не такий багатий словниковий запас і життєвий досвід. Вона може просто не розуміти, що саме ЇЇ засмучує. Тому питання: «Що трапилося?», може залишитися без відповіді. Краще вистежити ґрунт навідними питаннями: «Ти не сильно втомився?», «Я бачу, що тобі погано, може, тебе образив однокласник?». Вислухайте відповідь дитини і допоможіть їй описати словами свої почуття .
• Обговоріть з дитиною, як можна вирішити її проблему зараз і що можна зробити, якщо вона повториться.

Подібні дії допоможуть батькам вибудувати з дітьми теплі й близькі стосунки. Але пам’ятайте, що в підлітковому віці діти проходять складний період становлення і гормональних змін. У цей час не варто занадто нав’язувати їм свою допомогу. Тим більше, не варто без її прохання лізти в їх особисте життя – читати листування і щоденники. Так, ви можете зруйнувати довіру.

Розуміння теми емоцій також важливе і для вчителя. Не можна не погодитися, що емоційний стан вчителя впливає на якість проведення занять, на спілкування з учнями, їх батьками та колегами. А також обізнаність в темі емоцій дозволяє уникнути такого неприємного стану, як професійне (емоційне) вигорання. Адже педагоги – одні з перших в рейтингу професій, які мають швидке вигорання. Тому хочеться побажати вчителям комфортного емоційного стану, задоволення і приємного спілкування з іншими учасниками навчального процесу.

Підготувала: практичний психолог

НВК: ЗОШ І ступеня – ДНЗ

Бабкова Яна Володимирівна