Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У КОНОТОПСЬКОМУ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ КОМПЛЕКСІ: ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І СТУПЕНЯ-ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

        СХВАЛЕНО

педагогічною радою

Конотопського НВК:ЗОШ І ступеня-ДНЗ

Конотопської міської ради

Сумської області

Протокол № 1 від 31.08.2020

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом № 78-од від 31.08.2020

по Конотопському НВК:ЗОШ І ступеня-ДНЗ

Конотопської  міської ради

Сумської області

 

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти у

Конотопському навчально-виховному комплексі:

загальноосвітня школа І ступеня-

дошкільний навчальний  заклад

Конотопської міської ради Сумської області

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Внутрішня система забезпечення якості освіти інтегрована в загальну систему управління якістю освіти Конотопського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І ступеня-дошкільний навчальний заклад Конотопської  міської ради Сумської області (далі – НВК). Вона має гарантувати якість освітньої діяльності і забезпечувати стабільне виконання нею вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти.

Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти    НВК  (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог ч.3 ст.41 Закону України «Про освіту», Закону України  «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Статуту закладу освіти та інших нормативних документів і передбачає здійснення таких процедур і заходів:

  • стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
  • критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників;
  • критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності адміністрації;
  • забезпечення  наявності  необхідних  ресурсів  для  організації освітнього  процесу;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління НВК;
  • створення в НВК інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

Положення  – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов’язки групи людей чи організацій, які об’єдналися для досягнення спільної мети.

Стратегія  – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Механізм – комплексний процес, спосіб організації.

Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Корекційно – розвивальне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з особливими потребами.

Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічний плагіат  – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі.

Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання.

Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу.

Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.

Колегіальним органом управління НВК, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

ІІ. СТРАТЕГІЯ ТА ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

  1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
  • принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
  • принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
  • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
  1. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
  • функціонування системи формування компетентностей учнів;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу НВК;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
  1. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:
  • самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти;
  • моніторинг якості освіти.
  1. Завдання моніторингуякості освіти:
  • здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в  НВК створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
  • аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;
  • створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів;
  • прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в НВК.

Моніторинг НВК здійснюють:

  • директор НВК та його заступники;
  • засновник;
  • органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
  • органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками та батьками;
  • громадськість.

Основними формами моніторингу є:

  • проведення контрольних робіт;
  • участь учнів у предметних олімпіадах, конкурсах;
  • перевірка документації;
  • опитування, анкетування;
  • відвідування, уроків, заходів

Критерії моніторингу:

  • об’єктивність;
  • систематичність;
  • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
  • надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
  • гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

  • отримання результатів стану освітнього процесу в НВК;
  • покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

  • підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
  • за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
  • дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань  вчителів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
  • контингент учнів;
  • психолого – соціологічний моніторинг;
  • результати навчання  учнів;
  • педагогічна діяльність;
  • управління в НВК;
  • освітнє середовище;
  • медичний моніторинг;
  • моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
  • формування іміджу НВК.

ІІІ. СИСТЕМА ТА МЕХАІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:

  • Академічний плагіат– оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
  • Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.
  • Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.
  • Фальсифікація– свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
  • Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).
  • Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.
  • Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
  • Зловживання впливом– пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
  • Необ’єктивне оцінювання– свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

Академічна  доброчесність педагогічними працівниками спрямована на:

  • запобігання корупції, хабарництву;
  • дотримання  норм про авторські права;
  • надання правдивої  інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
  • невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених відповідно Законом України «Про освіту», Законом України «Про повну загальну середню освіту» та іншими спеціальними законами;
  • надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності  інноваційних здобутків в галузі освіти;
  • об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів  освіти;
  • здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення;
  • нести відповідальність за порушення академічної доброчесності;

Академічна  доброчесність здобувачів загальної середньої освіти передбачає:

  • самостійного  виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
  • бути присутнім на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами;
  • використовувати у навчальній або дослідницькій діяльності лише перевірені та достовірні джерела інформації та грамотно посилатися на них;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації;
  • нести відповідальність за порушення академічної доброчесності.

Педагогічні працівники, стосовно яких встановлено факт порушення академічної доброчесності:

  • не можуть бути залучені до проведення процедур та заходів забезпечення і підвищення якості освіти, або учнівських олімпіад та інших змагань;
  • не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
  • не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року;
  • можуть бути позбавлені педагогічного звання.

За порушення академічної доброчесності до учнів може бути застосовано такі види академічної відповідальності:

  • зауваження;
  • повторна проходження підсумкового оцінювання;
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
  • позбавлення отриманих із порушеннями академічної доброчесності, призових місць на учнівських змаганнях, олімпіадах, конкурсах.

ІV. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентністного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

  1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  2. здатність спілкуватись рідною(у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  3. математична компетентність,що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  4. компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  5. іноваційність,що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
  7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  9. громадянські та соціальні компетентністі, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

Контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

Навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

Діагностико – коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

Стимулювання – мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

Виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

  • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
  • сформованість  предметних умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
  • самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

  • повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;
  • глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;
  • гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
  • системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
  • міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних

досягнень

 

 

Бали   Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий 1 Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
3 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
II. Середній 4 Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
6 Учні будують відповідь у засвоєній послідовності, виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
III. Достатній 7 Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8 Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково — пошукова діяльність)
IV. Високий 10 Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

Система оцінювання знань здобувачів освіти включає поточний, тематичний, семестровий, ДПА контроль знань та вмінь здобувачів освіти.

        Державна підсумкова атестація здобувачів освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І  ступеня.

Використання оцінювання у балах як мірила оцінювання має не завжди позитивний ефект для визначення навчальних досягнень учнів, які б враховували індивідуальний поступ учня. Тому в освітньому процесі застосовувати формувальне оцінювання.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-3 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1-3 класів проводиться відповідно до Наказу МОН від 20.08.2018р. № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі» та Наказу МОН від 27.08.2019р. № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»

Формувальне оцінювання має на меті: 

  • підтримати навчальний розвиток дітей;
  • вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
  • діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;
  • вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
  • аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
  • мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
  • виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок,  переконання у власних можливостях і здібностях.

Навчальні досягнення здобувачів освіти 4-х класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

  1. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту”. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин для педагогів школи, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:

Критерії оцінювання роботи вчителя

Критерії Кваліфікаційні категорії
Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
І Професійний рівень діяльності вчителя
1.Знання теоретичних і практичних основ предмета Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиці: Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами нав-чання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту, вносить у них (у разі потреби) корективи Володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3. Уміння аналізувати свою діяльність Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепцій Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково-обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя.
1.Володіння способами індивідуалізації навчання Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння Забезпечує успішне формування системи знань на основі само- управління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок Прагне до формування навичок раціональної організації праці Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робітучнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)
4.Рівень навченості учнів Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
1. Комунікативні й організаторські здібності Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнями Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
3. Готовність до співпраці з колегами Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний такт Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями. Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості
6. Педагогічна культура Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікроклімату Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

VІ. ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ЇХ НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТКУ

Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес.

Якісний виховний процес має ґрунтуватись насамперед на особистому прикладі учителя та використанні виховної складової змісту навчальних предметів і курсів. Ефективність виховного процесу неможлива без атмосфери довіри, доброзичливості, взаємної підтримки.

Основні аспекти виховання під час проведення навчальних занять:

  • повага гідності, прав і свобод людини;
  • повага до культурної багатоманітності;
  • визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права;
  • розвиток громадянської свідомості та відповідальності;
  • розвиток навичок критичного мислення;
  • розвиток навичок співпраці та командної роботи;
  • формування здорового і екологічного способу життя;
  • статеве виховання та виховання гендерної рівності;
  • інші виховні аспекти.

VІІ. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату.

Застосування ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає змогу реалізувати ряд важливих завдань:

  • застосування технологій дистанційного навчання під час карантину;
  • створення електронних освітніх ресурсів;
  • інтенсифікація роботи з документами;
  • комунікація з учнями та батьками;
  • створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;
  • використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);
  • розроблення моніторингових робіт;
  • створення електронних каталогів і баз даних;
  • використання хмарних сховищ документів;
  • використання електронних підручників в освітньому процесі;
  • підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;
  • отримання актуальної освітньої інформації.

Вивчення й оцінювання використання учителями ІКТ може здійснюватися через спостереження за проведенням навчальних занять, за кількістю створених електронних ресурсів. Рівень оволодіння учителями ІКТ враховувати  у процесі атестації вчителя, можливостей матеріального та морального заохочення.

VІІІ. НАЛОГОДЖЕННЯ СПІВПРАЦІ ЗІ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ, ЇХ БАТЬКАМИ, ПРАЦІВНИКАМИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

  1. Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками легше налагодити, якщо вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні риси.
  2. Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою має виступити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.
  3. Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини. Пошук нових форм співпраці. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

ІХ. УПРАВЛІСЬКІ ПРОЦЕСИ В НВК

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.

Управління процесом забезпечення якості освіти в НВК забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

  • ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  • призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • навчання педагогічних працівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
  • визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
  • визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
  • удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу, директор (заступники директора з навчально-виховної роботи, педагог-організатор) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

  • виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти;
  • проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
  • розширенні зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на рішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

  • наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу;
  • оптимальність та дієвість управлінських рішень;
  • керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти ;
  • формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;
  • підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
  • кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
  • наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти:

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей. До послуг учнів – 11 навчальних кабінетів, бібліотека, два спортивних зали, їдальня.

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 96 %.

Заклад освіти повністю підключений до мережі Internet, має електронну пошту konotop_nvk@ukr.net сайт https://nvk.osvita-konotop.gov.ua/

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно за статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

  • статут закладу освіти;
  • ліцензії на провадження освітньої діяльності;
  • структура та органи управління закладу освіти;
  • кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
  • освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
  • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
  • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
  • мова освітнього процесу;
  • штатний розпис, кошторис, наявність вакантних посад;
  • матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
  • результати моніторингу якості освіти;
  • річний звіт про діяльність закладу освіти;
  • правила прийому до закладу освіти;
  • умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Х. ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

НВК забезпечує здобувача освіти з особливими освітнім потребами інклюзивним освітнім середовищем:

  • необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації навчання.

Заклад за потреби утворює спеціальні та інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Для навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі освіти створено необхідні умови:

  1. Теплі, затишні, ошатні класні кімнати на другому поверсі.
  2. Внутрішні туалети на другому поверсі з розрахунку 1 на 2 класи.
  3. Роздягальні з розрахунку 1 на 2 класи.
  4. Шкільна їдальня та спортивна зала на першому поверсі.
  5. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, логопеда та дефектолога.

Х. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення «Про внутрішню систему забезпечення якості освіти» ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

 

   

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *