Освітня програма 2019-2020 навчальний рік

by nvkadm · 10 Вересня, 2019

Додаток

Затверджено наказом № 120-од

по Конотопському НВК:

ЗОШ І ступеня-ДНЗ

від 02.09.2019 року

Освітня програма

І ступінь

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Вступ

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Конотопського навчально-виховного комплексу:загальноосвітня школа І ступеня-дошкільний навчальний заклад Конотопської міської ради Сумської області початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

– Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );

Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 ),(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92,№ 380-IV вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86,№ 1344-IV вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250,№ 2285-IV вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 N 2505-IV вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, 18-19, ст.267,№ 3235-IV вiд 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9,№ 10-11, ст.96,№ 489-V вiд 19.12.2006 – набирає чинності з 01.01.2007 р.), крім того:

1-2-і класи

Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-х класів

– Наказ МОН України №268 від 21.03.2018
“Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти”;

– Лист МОН України№1/9-344 від 25.05.2018
“Про завершення експертизи освітніх програм”

– Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України№2.2-1250, 2.2-1255 від 21.05.2018
“Формувальне оцінювання учнів 1 класу”

3-4-і класи

Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» для 3-4-х класів

– Наказ МОН України№407 від 20.04.2018
“Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня”

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

У початковій школі здійснюватиметься поділ класів на групи при вивченні іноземних мов відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Перелік освітніх галузей для 1-А, Б класів, 2-А, Б класів

які працюватимуть за НУШ

– Мовно-літературна, у тому числі:

– Рідномовна освіта (українська мова та література;) (МОВ)

– Іншомовна освіта (ІНО)

– Математична (МАО)

– Природнича (ПРО)

– Технологічна (ТЕО)

– Інформатична (ІФО)

– Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

– Громадянська та історична (ГІО)

– Мистецька (МИО)

– Фізкультурна (ФІО)

Перелік освітніх програм і їх завдань для 1-В класу, 2-Вкласу

для дітей с особливими освітніми потребами

Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та літературне читання) реалізуються через навчальні предмети «Українська мова та літературне читання» (7 год/тижд.).

Мета і завдання математичної освітньої галузі реалізуються через навчальний предмет «Математика» (4 год/тижд.).

Мета і завдання природничої, соціальної і здоровязбережувальної, громадянської та історичної освітніх галузей реалізуються через навчальний предмет «Я досліджую світ» (3 год/тижд. – 1- В, 4 год/тижд. – 2- В, ).

Мета і завдання технологічної та інформатичної освітніх галузей реалізуються через навчальний предмет «Трудове навчання» (2 год/тижд – 1-В, 1 год/тижд – 2-В .).

Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Образотворче мистецтво» (1 год/тижд.), «Музичне мистецтво» (1 год/тижд.),

Мета і завдання фізкультурної освітньої галузі реалізуються через навчальний предмет «Фізична культура» (3 год/тижд.).

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації – 2 години.

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Освітня галузь “Мови і літератури” через окремі предмети “Українська мова (мова і літературне читання)”, “Іноземна мова”.

Освітні галузі “Математика”, “Природознавство” реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – “Математика”, “Природознавство”.

Освітня галузь “Суспільствознавство” реалізується предметом “Я у світі”.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура” реалізується окремими предметами “Основи здоров’я” та “Фізична культура”.

Освітня галузь “Технології” реалізується через окремі предмети “Трудове навчання” та “Інформатика”.

Освітня галузь “Мистецтво” реалізується предметами “Музичне мистецтво” та «Образотворче мистецтво».

На курси за вибором у розмірі однієї години:

«Індивідуальні та групові заняття з учнями, які потребують педагогічної підтримки» – 4-Б клас.

Метою проведення занять є попередження та усунення вад у знаннях учнів.

«Індивідуальні та групові заняття з обдарованими учнями» – 3-Б, 4-А, класи.

Метою проведення занять є поглиблене вивчення окремих предметів.

«Християнська етика в українській культурі» – 2-А, 2-Б, 3-А, 3-В класи.

Метою вивчення курсу є сприяння духовно-моральному розвитку дітей і прищеплення їм любові до ближнього, до України через ознайомлення з національними культурними надбаннями, з християнськими моральними цінностями: людяністю, милосердям, пошаною до батьків і старших, працелюбством, доброчесністю, гостинністю, вдячністю тощо, які водночас глибоко виявляються в українській культурі і за своєю суттю є загальнолюдськими.

«Риторика» – 1-А, 1-Б класи.

Метою вивчення курсу є формування риторичної особистості учнів, їх риторичної компетентності, підвищення мовної й мовленевої культури, формування й розвиток умінь і навичок ефективної комунікації у всіх сферах життєдіяльності.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Цілі та задачі освітнього процесу школи

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Очікувані результати
1	Спілкування державною мовою	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. *Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:*математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

урок формування компетентностей;
урок розвитку компетентностей;
Урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
Урок корекції основних компетентностей;
Комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Навчальний план та його обґрунтування

Робочий навчальний план складено на основі:

– Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою навчання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 року – для класів з українською мовою навчання 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б.

– Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою навчання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. № 407 – для класів з українською мовою навчання 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б.

– Типових навчальних планів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 р. №814 (додаток 11) для 1-В, 2-В.

Робочий навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов`язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкованості та форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, на курси за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Інваріантна складова використовується в повному обсязі в усіх класах.

У 1-А, 1-Б, 1-В, 2-А, 2-Б, 2-В класах «Природнича» освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Я досліджую світ». У 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б класах освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальний предмет «Природознавство», а освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через навчальний предмет «Я у світі».

«Фізкультурна» освітня галузь у 1-А, 1-Б, 1-В, 2-А, 2-Б, 2-В класах реалізується навчальним предметом «Фізична культура». Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» у 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б реалізується навчальними предметами «Фізична культура» та «Основи здоров’я».

«Мистецька» освітня галузь у 1-А, 1-Б, 1-В, 2-А, 2-Б, 2-В класах реалізується навчальними предметами «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». Освітня галузь «Мистецтво» 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво», а також «Музичне мистецтво».

«Технологічна» освітня галузь у 1-А, 1-Б класах реалізується навчальним предметом «Я досліджую світ», а в 1-В класі – «Трудове навчання».

«Інформатична» освітня галузь у 2-А, 2-Б класах реалізується навчальним предметом « Я досліджую світ», а в 2-В класі – «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Технології» в 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б реалізується навчальними предметами «Трудове навчання» та «Інформатика».

Варіативна складова розподілена наступним чином:

на підсилення інваріантної складової освітньої галузі у розмірі однієї години:

– «Мови і літератури» навчальний предмет «Англійська мова» – 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б.

Розподіл класу на підгрупи відбувається при вивченні англійської мови у 1-А, 1-Б, 2-Б, 3-Б, 4-А, 4-Б класах, української мови у 1-А, 1-Б, 2-Б, 3-Б, 4-А, 4-Б класах та інформатики у 2-А, 2-Б, 3-А, 3-Б, 3-В, 4-А, 4-Б класах.

На курси за вибором у розмірі однієї години:

«Індивідуальні та групові заняття з учнями, які потребують педагогічної підтримки» – 1-В, 2-В, 4-Б класи.

Метою проведення занять є попередження та усунення вад у знаннях учнів.

«Індивідуальні та групові заняття з обдарованими учнями» – 3-Б, 4-А класи.

Метою проведення занять є поглиблене вивчення окремих предметів.

«Християнська етика в українській культурі» – 2-А, 2-Б, 3-А, 3-В класи.

«Риторика» – 1-А, 1-Б класи.

Заклад працює в режимі 5-денного навчального тижня.

Особливості організації освітнього процесу

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

подолання інертності мислення,
перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

повага до особистості;
доброзичливість і позитивне ставлення;
довіра у відносинах;
діалог – взаємодія – взаємоповага;
розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
виховання вільної незалежної особистості;
забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Показники реалізації освітньої програми

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти. Адже цей документ має новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-2х класах.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників.

Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;
соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;
підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;
інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Додаток № 1

до освітньої програми І ступеня

Назва освітньої галузі	Навчальні предмети	1-А	1-Б	2-А інкл. клас	2-Б
Кількість учнів		28	29	18	30
Мовно-літературна: українська мова і література	Українська мова	5-5	5-5	5	4-4 1
іншомовна освіта	Англійська мова	2-2	2-2	3	3-3
Математична	Математика	3	3	3	3
Мовно-літературна	Я досліджую світ	7	7	7 1-1	7 1-1
Математична
Природнича
Соціальна і здоров`язбережувальна
Громадянська та історична
Технологічна
Інформатична
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1	1
Мистецька	Образотвор-че мистецтво	1	1	1	1
Фізкультурна***	Фізична культура	3	3	3	3
Усього		19+3***	19+3***	21+3***	21+3***
Християнська етика в українській культурі				1	1
Риторика		1	1
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня		20	20	22	22
Всього фінансується з бюджету (сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових)		23	23	25	25

Освітні галузі		Навчаль-ні предмети	3-А інкл. кл.	3-Б	3-В	4-А	4-Б
Кількість учнів			12	28	18	29	28
Мови і літерату- ри	Українська мова		4/3	4-4/3-3	4/3	4-4/3-3	4-4/3-3
	Літературне читання		3/4	3/3-1-1	3/4	3/3-1-1	3/3-1-1
	Англійська мова		2+1	2+1-2+1	2+1	2+1-2+1	2+1-2+1
Мате-матика	Математика		4	4	4	4	4
Природо-знавство Суспіль- ство- знавство
	Природо-знавство		2	2	2	2	2
	Я у світі		1	1	1	1	1
Мисте- цтво	Музичне мистецтво		1	1	1	1	1
Мисте- цтво	Обра-зотворче мистецтво		1	1	1	1	1
Техноло- гії	Трудове навчання		1	1	1	1	1
Техноло- гії	Інформа- тика		1	1-1	1-1	1-1	1-1
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров`я Фізична культура*		1 3	1 3	1 3	1 3	1 3
Разом			21+1 +3*	21+1 +3*	21+1 +3*	21+1 +3*	21+1 +3*
Курси за вибором:
– Християнська етика в українській культурі			1		1
– Індивідуальні та групові заняття з учнями, які потребують педагогічної підтримки							1
– Індивідуальні та групові заняття з обдарованими учнями				1		1
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня			23	23	23	23	23
Всього фінансується з бюджету (сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових)			26	26	26	26	26

спеціальні класи

Назва освітньої галузі	Навчальні предмети	1-В	2-В
Кількість учнів		6	6
Мовно-літературна	Українська мова та літературне читання	7	7
Математична	Математика	4	4
Природнича	Я досліджую світ	3	4
Соціальна і здоров`язбережувальна
Громадянська та історична
Технологічна	Трудове навчання	2	1
Інформатична	Інформатика		1
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1
Фізкультурна	Фізична культура	3	3
Усього:		21	22
Індивідуальні та групові заняття з учнями		2	2
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня		20	21
Всього фінансується з бюджету (сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових)		23	24